Expand Cut Tags

No cut tags

May. 10th, 2016

boletus_egoist: (Default)
Життя плине наразі швидше, а спокою стає дедалі менше. Це є цікавим і непаганим. Але істотно збільшує шанси поповнити своїм бувшим тілом неживу матерію. Тобто зненацька здихнути.

5cremation

В доповнення до сказаного раніше про своє поховання.

Я переглянув сучасні закони України і не знайшов прямої заборони розвіювати кремаційний попіл будь де. Такшо після моєї смерті робимо наступне:
1. Не носимося з моїм бувшим тілом як з писаною торбою. Даємо всі дозволи на розтини  і все таке інше. Нема там про шо переживати.
2. Якнайшвидше оформлюємо всі папери.
3. Бігом біжимо до крематорію, відганяючи всіх попів всіх релігій. Хто буде плакати - ображуся. Одна-дві сльози - норм. Більше - не треба.
4. Швиденько кремуємо тушку і забираємо попіл собі. Так, урну з попілом видають рідним на руки. Можете пообіцяти, шо десь його там хочте поховати.
5. Ставим урну на булькон, в гараж чи ще кудись.
6. Коли матимете час та натхнення - несемо ту урну самі, або віддаємо друзям-туристам. Хай несуть її в Карпати, або вивезуть на середину річки і висиплять з гори по вітру, або в річку. Хай наприклад в Десну. Урну можна розбити в тому ж місці. Або з Попа Івана Чорногірського за вітром - ой там гарненно полетить. Якщо буде змога - призначте Льошу Ткаченко відповідальним. Він все зробить як треба. Хай несе на Піп Іван.

Не бійтеся. Це не є протизаконним. За це нічного не буде. В урні не буде кісток, зубів чи чогось іншого. В київському крематорії попіл після кремації перемелюють. Має бути приблизно так як на пікчі.

Всім щастя!

Profile

boletus_egoist: (Default)
boletus_egoist

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
1617 1819202122
23242526272829
30      

Most Popular Tags

Style Credit

Page generated Sep. 21st, 2017 01:34 am
Powered by Dreamwidth Studios